Алгоритми "Як готуватися до твору", "Як готуватися до переказу"

ЯК  ГОТУВАТИСЯ  ДО  ПЕРЕКАЗУ

1. Уважно прочитай текст.

2. З’ясуй значення незрозумілих тобі слів.

3. Визнач головну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення, речення, які особливо важливі для її  розкриття.

4. Розділи текст на частини. Добери до кожної з них заголовок.

5. Запиши план тексту.

6. Усно перекажи текст за планом.

7. Поясни правопис важких для тебе слів.

8. Уважно перечитай ще раз текст.

9. Запиши переказ.

ЯК  ГОТУВАТИСЯ  ДО ТВОРУ

1. Обміркуй тему твору.

2. Визнач жанр твору. Це може бути:

·       твір-опис;

·       твір-розповідь з елементами міркування;

·       твір-міркування;

·       твір – пейзажна замальовка з елементами емоційного забарвлення дійсності;

·       твір за прислів’ям;

·       твір у діловому стилі;

·       твір-мозаїка ( з віршованих рядків, приказок, крилатих виразів, цитат і т.д.);

3. Склади план твору. Зверни увагу на зачин і кінцівку.

4. Напиши твір на чернетці.

5. Відредагуй зміст твору. Усунь повтори. Зверни увагу на переходи від однієї думки до іншої. Перевір, чи вдалим є добір слів, виразів чи відповідають вони темі і стилю твору.

6. Перевір, чи правильно ти написав слова і розстав розділові знаки.

7. Перепиши твір і перевір написане.

Алгоритми для уроків літературного читання

ВЧИСЬ  ЗАУЧУВАТИ  ВІРШ  НАПАМ’ЯТЬ

І варіант

1. Прочитай виразно вірш.

2. З’ясуй, про що (про кого) йдеться у вірші.

3. Розберися у змісті  і образах.

4. Прочитай вірш ще раз, поділи його на завершені за змістом логічні частини.

5. Намагайся уявити  собі зміст кожної частини у відповідних картинках, образах.

6. Прочитай два-три рази почергово кожну частину вірша. Закрий книжку і відтвори прочитане напам’ять.

7. Перечитай ще раз увесь вірш.

8. Розкажи вірш напам’ять.

ІІ варіант

1. Виконання домашнього завдання розпочинай з роботи над віршем.

2. Прочитай вірш вголос. Поясни значення незрозумілих слів.

3. Прочитай вірш ще раз. Намагайся зрозуміти його настрій, інтонацію, ритм.

4. Прочитай вірш ще 2-3 рази. Постарайся його запам’ятати.

5. Через кілька хвилин повтори вірш по пам’яті, при необхідності заглядай у текст.

6. Після виконання домашніх завдань ще 2-3 рази повтори вірш, не заглядаючи в текст.

7. Перед сном ще раз повтори вірш.

8. Вранці наступного дня прочитай вірш ще раз, а потім розкажи його напам’ять.

ПРАВИЛА  СЛУХАННЯ

1. Перерви всі справи і уважно вислухай, що тобі говорять.

2. Ніколи не поєднуй слухання з іншими заняттями.

3. Не перебивай розмову того, хто говорить.

4. Не переводь слухання у власне говоріння.

5. Не вставляй своїх зауважень.

6. Дай можливість проявити себе тому, хто говорить.

7. Пам’ятай про ввічливість: завжди вислухай старшого за себе.

  

ВЧИСЬ  ЧИТАТИ  ПРАВИЛЬНО

1. Стеж, щоб очі рухались по рядку.

2. При читанні будь уважним до кожного слова.

3. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.

4. При читанні дотримуйся правил вимови.

5. Намагайся не повертатися до читання вже прочитаного слова, якщо зрозумів його.

6. Читай щоденно вголос і мовчки.

ВЧИСЬ  ЧИТАТИ ВИРАЗНО

Ніколи не читай поспіхом.

1. Виразно читати – це значить:

·       розуміти те, про що (про кого) читаєш (правильно передавати головну думку твору, розуміти образи, поведінку героїв тощо);

·       демонструвати гарну й чітку дикцію, правильну вимову звуків, їх сполучень, словосполучень;

·       уміти дотримуватися пауз і логічних наголосів, які передають задум автора;

·       уміти дотримуватися інтонації питання, ствердження, заперечення, спонукання, а також надавати голосу потрібного  емоційного забарвлення – радість, сум, тривогу, збентеженість, іронію, жарт та ін.

2. Перечитай текст уважно. Визнач зміст, думки, почуття, настрій, переживання героїв твору, автора.

3. Визнач своє ставлення до подій, героїв, опису картин природи.

4. Подумки уяви собі їх.

5. Визнач, що ти будеш повідомляти при читанні слухачам, що повинні зрозуміти (яке твоє завдання при читанні).

6. Вибери у відповідності до завдань читання інтонаційні засоби: тон, темп, розстав паузи, наголоси.

7. Прочитай текст вголос для себе. Перевір ще раз, чи погоджуєшся з тим, про що (кого) читаєш. Пам’ятай, що ти читаєш текст перед слухачами і спілкуєшся з ними.

8. Прочитай текст виразно. Використовуй такі умовні позначки:

·       логічний наголос: -

·       паузи:

і – мала;

І – велика;

ІІ – дуже велика.

·       темп:

з. – звичний, природний;

ш. – швидкий;

прш. – пришвидшений;

п. – помірний;

пв. – повільний;

уп. – уповільнений.

Вислови відомих людей про професію вчителя

Вислови  відомих  людей  про професію вчителя

1. Змушений  приховувати і обминати  труднощі,  вихователь  легко  може

деморалізуватись,   стати   лицемірним,   розчаруватись   і   розледачіти...

Виникають скарги на невдячну  працю:  якщо  Бог  хоче  когось  покарати,  то

робить його вихователем.

                                                                                            Януш Корчак

 2.  Талант  виховання,  талант  терплячої  любові,  повної  відданості,

відданості хронічної,  рідше  зустрічається  ніж  усі  інші.  Його  не  може

замінити  ні  одна  пристрасна  любов  матері,  ні  одна   сильна   доказами

діалектика.

                                                                                             О.Герцен

 3. Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде  добрим  учителем.

Якщо вчитель відчуває тільки любов  до  учня,  як  батько,  мати,  він  буде

кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові  ні

до справи, ні до учня. Якщо учитель поєднує в собі  любов  до  справи  і  до

учнів, він – досконалий учитель.

                                                                                         Л. Толстой

4. Тільки рішуча людина, енергійна,  з  твердим  характером,  така,  що

знає, чого вона хоче, чому вона хоче і які засоби  ведуть  до  виконання  її

волі, - тільки  така  людина  може  виховати  рішучих,  енергійних,  сильних

характером людей.

                                                                                           А.Дістервег

5. Ви для дитини, а не вона для вас; ви повинні пристосовуватись до  її

природи, до її духовного стану.

                                                                                       М.Добролюбов

 6.  Першою   і   найбільш   потрібною   учителеві   якістю   хай   буде

добронравність. Бо він є дзеркалом,  дивлячись  в  яке,  юнаки  бачать  весь

розквіт доброчесті... Отже, хай буде учитель  дзеркалом  добрих  звичаїв,  і

чого вчить або вчити збирається, те саме, як  на  зразкові  хай  показує  на

самому собі.

                                                                                          О.Духнович

 7. Воспитание – великое дело: им решается участь человека.                                                             

                                                                                            В.Белинский

8. Велик тот учитель, который исполняет делом чему учит.

                                                                                            Катон Старший

 9. От правильного воспитания детей зависит благосостояние всего народа.

                                                                                             Джон Локк

10. В воспитании все дело в том, кто воспитатель.

                                                                   Д.Писарев

11. Дитина –  явище у нашому земному житті, а не випадковість.

                                                           Ш. О. Амонашвілі 

12. Живе лиш той, хто не живе для себе,
      Хто для інших виборює життя.

                                                                                     В. Симоненко

13. Головне - навчити дітей мислити

14.  ...Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою.
                                                                                           В. Бєлінський
 
 15.  Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів.
                                                                                     М. Пирогов
 
  16. Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.
                                                                                     О. Толстой 
   
17.  Знання складається із дрібних крихт щоденного досвіду. 
                                                                                     Д. Писарев 

     18. Освіта — скарб; праця — ключ до нього.
                                                                П. Буаст
 
  18. Учітеся, брати мої, думайте, читайте.
                                                       Т. Шевченко
    
 19.  Я знаю, що нічого не знаю.
                                        Сократ
 
20.  Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш.
                                                             Арабське прислів’я
 
21.  Після хліба найважливіше для народу — школа.
                                                                    Ж. Дантон 
   22.   Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники. 
                                                                                                     Т. Фулпер  
     

Управління навчально-виховним процесом на уроці на діагностико-корекційній основі

ЗМІСТ

1.Управління навчально-виховним процесом на уроці на діагностико-корекційній основі

2. Застосування елементів інноваційних педагогічних технологій з метою підвищення результативності навчальної діяльності

2.1. Технологія організації колективно-групового навчання

2.2. Ефективні прийоми організації навчально-виховного процессу, які використовую на уроках.

                2.3. Застосування мультимедійних засобів навчання

2.4. Використання методу проектів

                2.5. Нестандартні уроки як нова педагогічна технологія

        2.6. Технологія співробітництва

3. Конспекти уроків у початковій школі

1. Управління навчально-виховним процесом на уроці на діагностико-корекційній основі

        Під час організації навчально-виховного процесу найвпливовішим критерієм для вибору методів навчання є показники підготовленості учнів до діяльності, а саме – рівень сформованості загальнонавчальних знань, умінь, навичок. Тому головною запорукою у такій діяльності є застосування диференційованого підходу до організації навчальної діяльності.

                Головним завданням школи є створення умов для   самореалізації особистості, позитивної мотиваційної сфери кожної дитини.

     Для створення цих умов важливим є те, що   школа працює над реалізацією програми  Всеукраїнського експерименту „Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів”, автором якого є В.О.Киричук. Експеримент враховує потенційні можливості кожного учня, включає його в суспільне життя закладу, міста і держави.

     На першому етапі проводилася психолого-педагогічна діагностика та комплексний аналіз, предметом яких був фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. І на основі сформованих у більшості дітей ціннісних пріоритетів і орієнтацій, розроблені  заходи з корекції групової роботи в класі; створені творчі проекти як класного колективу, так й окремих учнів.

                Навчальні заняття плануються з урахуванням діагностики.

                                      

2. Застосування елементів інноваційних педагогічних технологій з метою підвищення результативності навчальної діяльності

2.1. Технологія організації колективно-групового навчання

                Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність, яка пронизує увесь навчальний процес.

                При фронтальному навчанні весь клас працює над одним навчальним завданням під безпосереднім керівництвом учителя. При цьому клас працює в єдиному темпі.

Проте при фронтальній роботі надзвичайно важко забезпечити високу активність усіх дітей, тому що учитель орієнтується на рівень середніх учнів. Школярі з низьким рівнем навчальних можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Також треба звернути увагу на недостатнє спілкування однокласників, яке можливе тільки з дозволу вчителя.

                В індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно. Темп його роботи залежить від розвитку інтересів, нахилів, навчальних можливостей, підготовленості учнів;  контакти з учителем обмежені.

                Усі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи компенсує групова, при якій учні об'єднуються в малі групи, що мають загальну навчальну мету та працюють під керівництвом учителя та в співпраці з учнями.

                Учитель при груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між педагогом і школярами набувають характеру співпраці, тому що педагог втручається в роботу групи в тому випадку, якщо в учнів виникають питання і вони самі звертаються за допомогою. Групова діяльність дозволяє реалізувати природне прагнення дітей до спілкування. Учням інколи психологічно складно звертатися по допомогу до вчителя і набагато простіше – до однолітків.

                Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити та відстоювати власну точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.

2.2. Ефективні прийоми організації навчально-виховного процессу

Загальні прийоми запам'ятовування (структурування навчального матеріалу, використання особливих прийомів з опорою на образну та слухову пам’ять). На уроках української мови широко використовуються елементи блокової системи вивчення української мови (автор Л.Я.Швед). Діти складають і користуються блоковими схемами-опорами.

                Результатом є формування в учнів умінь застосовувати знання в нових умовах, здійснювати “перенесення”  знань. Багаторазове повернення до них необхідне не стільки для запам’ятовування навчального матеріалу, скільки для усвідомлення зв’язків, що встановлюються.

 

               

 

Прийоми концентрації уваги, що спираються на виконання школярами алгоритмів, які активізують вироблення в учнів умінь самостійно застосовувати теоретичні знання на практиці. Послідовне розв’язання розумових операцій полегшує процедуру засвоєння правил, сприяє формуванню в школярів механізму логічного мислення.

•       ЯК  ГОТУВАТИСЯ  ДО  ПЕРЕКАЗУ •       1. Уважно прочитай текст. •       2. З’ясуй значення незрозумілих тобі слів. •       3. Визнач головну думку тексту. Знайди ті слова, словосполучення, речення, які особливо важливі для її  розкриття. •       4. Розділи текст на частини. Добери до кожної з них заголовок. •       5. Запиши план тексту. •       6. Усно перекажи текст за планом. •       7. Поясни правопис важких для тебе слів. •       8. Уважно перечитай ще раз текст. •       9. Запиши переказ.

•       ВЧИСЬ  ЧИТАТИ  ПРАВИЛЬНО •       1. Стеж, щоб очі рухались по рядку. •       2. При читанні будь уважним до кожного слова. •       3. Намагайся зрозуміти те, про що читаєш. •       4. При читанні дотримуйся правил вимови. •       5. Намагайся не повертатися до читання вже прочитаного слова, якщо зрозумів його. •       6. Читай щоденно вголос і мовчки.

                 Розвивати треба і розумові здібності, і вольові риси, і почуття. Психологи звернули увагу на важливість розвитку спостережливості. Для цього на уроках демонструються числові та буквені таблиці Шульте.

Й	Ц	У	К	Е	Н	Г	Ш
Щ	З	Х	Ї	Ф	І	В	А
П	Р	О	Л	Д	Ж	Є	Я
Ч	С	М	И	Т	Ь	Ґ	Б
Ю	А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й Ї К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я

6	17	2	19	9
25	11	12	23	10
7	1	3	5	22
20	14	21	15	16
13	18	4	24	8

                Головне під час занять -  уважно вислуховувати враження учнів, враховувати їх спостереження, сумніви, питання. Тому на уроках читання кожному надана можливість критикувати прочитане або висловити думку про те, що сподобалось.

               

Для цього використовуємо таблиці вираження почуттів.

                       

2.3. Застосування мультимедійних засобів навчання

Одним із напрямів модернізації сучасної освіти є широке використання компетентнісного підходу. Умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології.

Долучити дітей до світового банку знань – одне з найважливіших завдань сучасної освіти. Тому використання комп’ютерної системи стає невід’ємною складовою вивчення будь-якого предмета.

Уроки-презентації під час вивчення програмового  матеріалу є своєрідними міні-телепроектами, цікавими для дітей, створені на доступному рівні та носять певне змістове та навчальне навантаження.

Підготовка та використання уроків-презентацій дає максимальний ефект у початковій школі. Життєвий досвід дітей ще досить незначний і тому малюнки, портрети, експозиції, які можна демонструвати за допомогою комп’ютерної техніки, створюють на уроках особливу атмосферу та настрій.

Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям.

Вважаємо, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної.

Можна виділити наступні особливості даної технології:

-  якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані; 

-        зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

-        легке усунення недоліків і помилок у слайдах; 

-        детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми  залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;

-        достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;

-        значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

-        зростання продуктивності уроку;

-        встановлення міжпредметних зв'язків;

-        можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів інформатики і вчителів початкових класів;

-        зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

2.4. Використання методу проектів

Практика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами може розглядатися як особливий напрямок позакласної або позашкільної роботи, тісно пов'язаний з основним навчальним процесом і орієнтований на розвиток дослідницької, творчої активності дітей, а також на поглиблення й закріплення наявних у них знань, умінь і навичок.

Цілий шар проектів-спостережень у початковій школі - спостереження за природою (естетична спрямованість), спостереження за морально-етичними ситуаціями.

Широко застосовуються проекти-розповіді (проект-розповідь після перегляду фільму, патріотичні, природознавчі, етичні розповіді).

До конструктивних проектів належить виготовлення матеріальних предметів переважно на уроках трудового навчання чи в позакласній роботі.

Екскурсійні проекти дають можливість досліджувати різноманітні явища.

Приклади  проектів у початкових класах

Приклади корисніші від наставлянь.

Античний афоризм

Творчий проект «Моя сім’я»

Мета проекту: усвідомити роль сім’ї в житті людини; вивчити історію своєї сім’ї (родовід), рід занять членів сім’ї, їх уподобання, родинні зв’язки й відносини; зрозуміти свою роль у цій сім’ї; підібрати фотографії, що відображають родовід  і важливі моменти в житті сім’ї, а також враження про сімейні подорожі, працю та відпочинок, створити колаж;

                           розвивати  творчі й комунікативні здібності дитини, спостережливість, зв’язне мовлення, охайність, прищепити первісні вміння збирати інформацію з різних джерел;

                           виховувати повагу до членів родини, правила поводження у сім’ї,  культуру праці.

Реалізація проекту.

   Проект побудований на тематиці, емоційно близькій кожній дитині. Це привід для змістовного спілкування з членами родини, у ході якої учень вчиться ставити цілеспрямовані питання. Школяр проводить інтерв’ю в родині; з’ясовує сімейні захоплення; створює генеалогічне дерево, виявляє родинні зв’язки; аналізує сімейні подорожі і відпочинок. Разом з батьками створює колаж (можна в електронному вигляді).  Коментарі у вигляді розповіді дитина робить самостійно.

Результатом проекту є розуміння дитиною ролі сім’ї в житті людини.

Практичним втіленням результату стає фотоколаж і розповідь про свою сім’ю на родинному святі.

Творчий проект до уроку «Основи здоров’я» «Розпорядок дня»

Мета проекту: проаналізувати свій день, розподілити всі важливі й обов’язкові справи за часом, знайти баланс часу між роботою і відпочинком; представити розпорядок дня у вигляді творчо оформленої самостійної роботи з ілюстраціям на папері;

                          розвивати акуратність, обов’язковість, відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом, планувати свій день, знаходити розумний баланс між роботою і відпочинком;

                           виховувати здоровий спосіб життя, творчість  дитини, естетичні почуття.

Реалізація проекту.

  Діти проявляють творчість в оформленні розкладу. Це можуть бути власні фотографії з коментуванням, або малюнки, що по годинах ілюструють активність протягом дня. Те ж саме може бути проілюстроване у вигляді аплікації. Можна вибрати малюнки з дитячих журналів і наклеїти їх в певному порядку. Деякі діти доповнюють малюнки короткими віршами.

Результатом проекту є розуміння дитиною важливості правильної організації розпорядку дня.

Практичним втіленням результату стає режим дня конкретного школяра, складений і творчо оформлений на папері.

Екскурсійний проект «Мій Харків»

Мета проекту: познайомити учнів з назвами вулиць Харкова (центр міста ф район проживання); вивчити особливості архітектури й призначення будинків; підготувати матеріали до конкурсу «Київський район очима юних» (малюнки);

                               розвивати пам'ять, зв’язне мовлення, мислення учнів

                         виховувати почуття гордості, любові до Харкова, дбайливе ставлення до природи, культурних, історичних та архітектурних пам’яток рідного міста.

Реалізація проекту

Діти відвідують екскурсію «Вулиці Харкова», знайомляться із назвами харківських вулиць, вчаться орієнтуватися в районі проживання. Виготовляють різноманітні проекти. Це і описання історії виникнення назви однієї з вулиць, або фотоколаж  історичних пам’яток. Деякі діти створили макет вулиці. Створювали маршрути від дому до школи.

Результатом проекту є виховання патріотичних почуттів до рідного міста.

Практичним втілення є презентації учнів.

2.5. Нестандартні уроки як нова педагогічна технологія

Головною метою нестандартних уроків є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці.

Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. У них незвичайні задум, організація, методика проведення. Тому багато педагогів бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи. З іншого боку – перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх у систему недоцільно через відсутність серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності, великої втрати часу.

Всю систему нестандартних уроків можна поділити на групи за педагогічними технологіями.

Класифікація нестандартних уроків за педагогічними технологіями

1. Інформаційно-комунікаційні технології		Урок-лекція, урок-семінар, урок-твір, урок-конференція, уроки-творчі звіти, урок-консиліум, урок-залік, урок-експромт-екзамен, уроки-взаємонавчання, урок-інформації, інтегрований урок
2. Ігрові технології	Змагання	KBK, турнір, аукціон, вікторина, конкурс, інтелектуальний хокей, "Щасливий випадок"
	Ділові, рольові ігри	Імпровізація, імітація, "Суд", захист дисертації, "Слідство ведуть знавці", "Поле чудес", ерудит, ланцюжок, бізнес-гра
	Драматизація	Драматична гра, пантоміма, драматична розповідь, ляльковий театр
3. Дослідницькі технології		Діалог, усний журнал, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, розвідка, лабораторні дослідження, заочна подорож, експедиція, наукові дослідження, коло ідей
4. Інтерактивні технології	Кооперативне навчання	Робота в парах, змінювані трійки, 2-4 разом, карусель, малі групи, акваріум
	Колективно -групове навчання	Мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, "Навчаючи - вчуся", мозаїка, вирішення проблем, дерево рішень
	Ситуативне моделювання	Імітаційні ігри, "Суд", громадські слухання, рольова гра
	Опрацювання дискусійних питань	Метод прес, займи позицію, зміни позицію, континуум, дискусія, дебати, ток-шоу, оцінювальна дискусія
5. Психотренінг		Тренінг уваги, уяви, пам'яті, "Пізнай себе", "Пізнай свої здібності", "Твоя воля", "Твій характер", "Сам себе виховую", сугестопедагогічний урок

                2.6. Технологія співробітництва

                У навчальній діяльності домінуючою є педагогіка співробітництва. Сфера спілкування – ледь не головне джерело емоційного неблагополуччя дітей. Навчивши дітей спілкуватися, навчаємо вчитися.

                У початковій школі широко використовують  методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності. До цієї групи належать методи, спрямовані на формування позитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню учнів навчальною інформацією.

   Метод формування пізнавальних інтересів учнів.  Найпоширенішими серед методів даної групи є:

-          метод створення ситуації новизни навчального матеріалу ( відчуття збагачення новими знаннями стимулює учнів до самовдосконалення);

-          Метод опори на життєвий досвід школярів ( це викликає інтерес в учнів, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ);

-          Метод пізнавальних ігор (гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил та можливостей);

-          Метод створення ситуації успіху у навчанні (це зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності).

Отже, зміна змісту освіти на сьогоднішньому етапі розвитку школи веде до варіювання технологій, методів, надає їй соціально орієнтованої спрямованості. Ці зміни сприяють більш цілеспрямованому, гармонійному розвиткові особистості школяра як громадянина і творчого працівника.

3. Практичне використання методів і прийомів роботи.

Урок  читання (2 клас)

Тема. Д.Павличко. Де найкраще місце на землі

Мета. Узагальнити знання за темою «Нема без кореня рослини, а нас, людей, - без Батьківщини», формувати уявлення дітей про нашу Батьківщину, про рідний край – Харківщину;

                розвивати навички виразного читання, уміння висловлювати власну думку, аналізувати та робити висновки, уміння працювати в групах; збагачувати словниковий запас учнів;

                виховувати любов до рідного краю.

 

Хід уроку

І. Організація класу

                 Добрий день, діти. Ми починаємо урок читання.

Допитливим, цікавим будь,

Та тільки не байдужим.

В Країну Знань велику путь

Долай уперто, друже.

Учитель. Урок - це Країна Знань, будьте ж допитливими, цікавими, але тільки не байдужими. Кожен з нас несе відповідальність за той світ, в якому  живе.

ІІ. Робота над удосконаленням техніки читання

1.        Вправи для очей

Вправи  “Маятник”, “стрибки”, “день-ніч”.

               

2.        Вправи для дихання

    Промовляння звуків  е, и, і при видиханні повітря

3.        Робота із числовими  таблицями Шульте

   За 30 с прочитати числа в порядку зростання від 1 до 25.

                4. Гра «Впіймай слово на ґачок»

   Пограємо у гру «Впіймай слово на ґачок». Знайдіть слово, що відрізняється від інших одним звуком. Яким?

Калина - калина - калина – Галина – калина

Край - край – край – грай –  край – край

                5. Вправи на розчитування

   Візьміть буквені таблиці. Прочитайте  4-ий рядок з голосним Е;  5-ий стовпчик  з голосним У.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

Б

К

Т

Р

В

М

Н

Ф

Т

Д

П

В

С

Л

2

З

Ц

П

Ч

Ш

Р

Г

В

Щ

Х

П

П

Б

Ч

В

Д

3

Б

Л

Ш

В

Д

С

Т

Ф

Н

З

Д

Ц

К

Б

Ц

Р

4

М

Ф

П

Б

Ч

Г

К

Л

Щ

Р

Ш

В

Б

С

П

В

5

Л

Б

С

М

Д

Ф

Ш

С

Т

К

Ц

Б

Н

Г

Л

Ч

6

Б

Р

Ч

П

К

Ш

М

В

С

Ф

З

Т

Д

Л

В

Г

7

Д

Ґ

Н

Ж

Щ

Р

П

Л

Ч

К

В

Н

Ш

Ф

П

С

8

Ц

Ж

Т

Н

Ц

З

Р

Ч

Г

Б

В

Ф

В

С

З

В

9

Л

Т

Ц

Ч

Р

М

П

Ф

В

К

С

М

Щ

Д

6. Вправи на розвиток мовної догадки

Прочитайте якомога більше слів на одному диханні, вставляючи пропущену букву. (4 учні)

Яє…ко                  дор…ге                 охор…няє

В…сна                  кр…щий                               в…нок

7. Робота з анаграмами. Гра «Переплутанка»

   Осінній вітер переплутав склади у словах. Давайте з’ясуємо значення слів.

Линака

Бавер

Пригадайте прислів’я, в якому вжито обидва ці  слова. (Без верби та калини нема України)

   Кожна група активно працювала, тому на ваших деревах з’являться перші яблучка. Як ви гадаєте, чому саме яблука стали винагородою за активну роботу? (Яблука – символ знань, мудрості предків (греки і римляни). Про це говорили на годинах спілкування)

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

Учитель. Діти, чи пов’язане це прислів’я із темою, над якою  працюємо на уроках читання? Яка це тема? («Нема без кореня  рослини, а нас, людей, - без Батьківщини»). З вірша якого поета ці рядочки? (Миколи Чернявського) Чим цікавий цей вірш, чим відрізняється від інших? (Це акровірш)Що таке акровірш? (З перших букв кожного рядочку акровірша можна утворити слово).

   Сьогодні закінчуємо вивчати дану тему і опрацюємо вірш Дмтитра Павличка «Де найкраще місце на землі».

Ми дуже любимо наш край

І любим Україну,

Її лани, і зелен гай, в саду рясну калину.

Там соловейко навесні співає між гілками.

Та й ми співаємо пісні – змагається він з нами

Давайте пригадаємо пісню, яку вчили на уроках музики.

Діти співають пісню «Наша рідна Україна»

ІV. Робота над змістом вірша

1.        Ознайомлення з біографією поета.

   Сьогодні  познайомимося з віршем «Де найкраще місце на землі». Його автор Дмитро Васильович Павличко. Він народився 28 вересня 1939 року на Івано-Франківщині в селянській сім’ї. Навчався спершу в польській школі. Написав багато віршів для дітей.

2.        Робота над віршем

а) Показове читання вчителем

Розгорніть свої підручники на с. 71. Уважно послухайте цей вірш.

 Який настрій викликав вірш? Допоможе у цьому табличка, що лежить на ваших партах.

Відповіді дітей

б) Словникова робота

З’ясуємо значення деяких слів, що зустрічаються у вірші.

Явори

Гірські шпилі (знайдіть у вірші слово, протилежне за значенням)

Долини

Заступили

б) Напівголосне читання вірша учнями

   Між ким відбувалася розмова? Як можна назвати розмову двох осіб? (Діалог)

Де ж найкраще місце на землі? (Відповіді дітей)

в) Групове читання (кожна група читає строфу)

Чому сонце усміхнулося, відповідаючи?

г) Вибіркове читання

Кого зустрів на стежині хлопчик?

Прочитайте питання, на які давало відповідь сонце.

Якими словами виражено головну думку твору?

д) Аналіз вірша

Яку музику вірша ви почули? (Повчальну, урочисту)

З чим порівнюється небо? З чим ще його можна порівняти? Знайдіть слова, протилежні за значенням.

е) Читання вірша окремими учнями (4 учні)

3.        Хвилинка відпочинку

Музика

 А зараз  відпочинемо. Лягайте на парти, закрийте очі, а я прочитаю вам уривочок з оповідання  Оксани Данилевської «Журавлиний край».

   Під повільну музику учитель зачитує оповідання

           З давніх-давен, долаючи негоду, назустріч сонцю й теплу летять над землею журавлі. Куди пролягає їхня нелегка путь?
       Цікаві очі вдивляються в підхмар'я, допитливі вуха вслухаються в тужливе: кру, кру, кру... І вже здається, що попереду зграї — сонцесяйний могутній крун (так називали журавлів наші давні предки). Його великі й дужі крила виблискують у сонячних променях і вказують дорогу іншим птахам.Впевнено веде свою зграю крун додому, туди, де затишно й тепло, де небо волошково-синє, а сонце лагідне й привітне, де повноводі річки й мальовничі плеса озер, де духмяні трави й неозорі лани, де мирні й працьовиті люди-орачі, що своїми добрими руками примножують багатства землі.
                 Можливо, навіть землю свою назвали вони на честь золотокрилих крунів -журавлів Україною — журавлиним краєм.

- Яку ж країну називають журавлиним краєм? Чому? Як називали журавлів наші давні предки?

V. Закріплення знань за темою.

                1. Робота в групах. Робота з деформованим текстом. 

    На уроках української мови ми вивчали тему «Текст», тому пропоную завдання:

з окремих рядочків вірша скласти текст, наклеїти його на аркуш і прочитати.

Діти, чи не забули ви правила роботи в групах? Спробуємо їх повторити.

На слайді – правила:

1.        Кожна людина – особистість.

2.        Поважай тих, із ким спілкуєшся.

3.        Дай можливість висловитися всім у групі, уважно слухай.

4.        Що вимагаєш від друга, насамперед вимагай від себе.

5.        Умієш добре щось робити, навчи інших.

6.        Успіху можна досягти тільки разом, у колективі.

Отже, правила пам'ятаєте, можете починати роботу.

Правила роботи в групах на слайді.

 Діти працюють в групах. Склеюють вірш.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Перевірка: кожна група читає по порядку рядочки.

Прочитайте цей вірш по рядочку, що вийшло? А тепер перевірте на  екрані.

Давайте прочитаємо його разом.

2. Відпрацювання тону висловлення.

Прочитати цей вірш із журбою, прочитати  урочисто.

3.Відпрацювання сили голосу і швидкості мовлення:

Подивіться на прислів’я. Прочитайте їх. Відпрацюємо силу голосу і швидкість мовлення. Прочитайте 1 прислів’я голосно і швидко. А 2-е – в звичайному темпі  й тихо.

За рідний край життя віддай.

Де рідний край, там і рай.

 

4.  Гра «Мікрофон»

 

Давайте пограємо у гру «Мікрофон». Продовжіть міркування: «Батьківщина - це...». Передавайте мікрофон в іншу групу.

- Батьківщина походить від слова «батько».
- Батьківщина - це земля, на якій я народився, де народилися мої батьки, усі ми.
- Батьківщина - це рідна мова, якої навчили мене тато і мама.
- Батьківщина у нас єдина, як мати.
- Батьківщина - це казки, які розповідала мені бабуся, це зелена травичка і блакитна річка Дніпро.
- Батьківщина - це моє рідне місто, вулиця і будинок, в якому я живу. Батьківщина - це труд і свято,
Батьківщина - це мама й тато, Це твої найщиріші друзі, Це бджола у веснянім лузі. Батьківщина - це рідна мова, Це дотримане чесне слово.
Батьківщина – це рідна школа.

Батьківщина – це Харків.

-          Якими іншими словами можна замінити слово Батьківщина?

                5. Бесіда про Харків

   Ви сказали, що для нас Харків – це наша Вітчизна. Вдома ви малювали улюблений куточок рідного міста. З малюнків я бачу, що ви знаєте і любите своє місто. Харків вабить до себе чудовою природою, славною історією, народними традиціями. І ми з вами повинні любити своє місто, його пагорби і долини, вулиці і площі. Бо наш Харків – це частина нашої Батьківщини, яка зветься Україною. Кожен харків’янин дбає про добре майбутнє нашого міста. Наша школа – не виняток. Учні створили навчально-виховний центр «Харків і харків’яни», який ми нещодавно відвідали.

                6. Фізкультхвилинка

Ми мандруєм, ми мандруєм,

Ми по Харкову крокуєм.

Ось побачили ми парки,

Площі, вулиці, театри.

Заглянули в зоопарк,

Там побачили звірят.

Так ми довго-довго йшли,

І до класу знов прийшли.

                 7. Робота в групах. Творча робота

  На партах ви бачите невеличкий пазл. Спробуйте його скласти та склеїти. Не забувайте правила роботи в групах.

Діти працюють у групах.

Якщо група готова, можете вивісити  свої фотографії на дошку.

Учитель. Отже, для нас найкраще місце на землі – це Харків. А у Харкові є наша школа, що дає знання (фото), рідна мова (пам’ятник Т.Г.Шевченку), мистецтво (Оперний театр), чудові краєвиди (Дзеркальний струмінь).

А за роботу в групах – яблучка мудрості.

VІ. Підсумок уроку

 З яким віршем ознайомилися на уроці? Хто його автор? Яка головна думка вірша?

- Красива наша планета Земля! Неповторна! По яких  країнах ми з вами мандрували на різних  уроках та годинах спілкування? (Росія, Єгипет, Китай, Франція)
(Відповіді дітей)
Багато гарних місць є на Землі, пригадайте  чудеса світу і  чудеса природи .
( Розгляд  слайдів на комп’ютері: « У нас такого немає, але ми любимо свою Україну!»
- Є чудові Піраміди в Єгипті. У нас такого немає.

- Є Статуя Свободи в Америці. У нас такого немає.

- Є Статуя Христа Спасителя в Бразилії. У нас такого немає.

- Є Великий Китайський мур. У нас такого немає.

- Є Ейфелева вежа у Франції. У нас такого немає.

    Але ми любимо свою Україну, бо у нас є :

- Гори – Карпати і Кримські.

- У нас є Чорне і Азовське моря.

- Є у нас  річки, озера…

І ми робимо висновок: Наша Батьківщина – найкраща і ми її любимо!

А тепер давайте станемо всі в коло, міцно візьмемося за руки, бо ми всі – українці  і послухаємо пісню.

Звучить пісня «Моя Україна» Н.Бучинської

Ви сьогодні були просто молодці. Ваші яблуньки поповнилися яблуками знань. Дякую вам за урок. На цьому наш урок закінчено.

Урок навчання грамоти (1 клас)

Тема. Звук [в], буква “ве”. Роль наголосу у слові.

Мета. Ознайомити учнів з артикуляцією звука [в]. Закріплювати уміння впізнавати і розрізняти букви. Вчити здійснювати звуко-буквений аналіз слів, вимова і правопис яких збігаються. Вдосконалювати навички читання складів і слів, читання слів згори донизу, звернути увагу учнів на величезне значення одного звука у творенні слів.

                розвивати пам’ять, увагу, творче мислення, фонематичний слух. Збагачувати активний словниковий запас учнів.

                виховувати любов до батьків.

Тип уроку. Комбінований.

Методи і прийоми роботи: бесіда, розповідь, спостереження, групова робота, робота з підручником, відгадування загадок, читання складів, слів.

Обладнання: каса букв, картки з друкованими літерами, макети квітів та дощових краплин, складова таблиця, предметні та сюжетні малюнки, загадки.

Хід уроку

І. Організація класу

1.        Привітання

2.        Перевірка підготовки учнів до уроку

ІІ. Закріплення вивчених звуків та букв

   Учні називають вивчені букви, звуки. Читають речення з букваря (с.33).

ІІІ. Ознайомлення зі звуком [в]

1.        Відгадування загадки

Буркотливий, вайлуватий,

Ходить лісом дід кошлатий.

Одягнеться в кожушину,

Мед шукає та ожину.

Любить літом полювати,

Взимку – в лігві спочивати.

Як зачує він весну –

Прокидається від сну. (Ведмідь)

                Звуко-буквений аналіз слова ВЕДМІДЬ

2.        Виділення звука зі слів. За таблицею “Звук [в], буква В” називають слова ВОЛОШКА, КОНВАЛІЯ, ПІВНИКИ, ЧОРНОБРИВЦІ, ГВОЗДИКИ, ПЕРВОЦВІТ. Добирають до них загальну назву. Визначають спільний звук.

3.        Розрізнення звука [в] на слух.

Учитель читає вірш, діти запам’ятовують слова з вивченим звуком.

-          У нас на уроці, як завжди, наш котик.

Виє вітер-вітровій,

Стогне-завиває.

Кіт не спить уже давно –

Вітер заважає.

                Визначення місця нового звука у цих словах.

4.        Самостійний добір слів з цим звуком.

5.        Чистомовки

Ва-ва-ва – ми вчимо слова.

Ву-ву-ву – пісню знаємо нову.

Ви-ви-ви – котика злови.

Ве-ве-ве – корабель пливе.

Ві-ві-ві – зошити нові.

6.        Фізкультхвилинка

ІV. Позначення звука [в] буквою В.

1.        Розгляд букви

2.        Аналіз графічної будови, зіставлення за формою і розмірами.

3.        Місце букви у касі

4.         Хвилинка фантазії

-          Що вам нагадує буква В? (Відповіді дітей)

Погляньте: диво дивовижне,

Таке ж цікаве, бо живе, -

Зрослись на гілочці дві вишні,

Висять собі, як буква “ве”.

V. Читання складів з буквою В

1.        Утворення прямих і обернених складів.

   На дошці макети квіток. На одній – буква В. Вчитель приставляє краплини з буквами А, О, У, И, І (по черзі), учні утворюють прямі склади. На другій квіті всередині буква В, на пелюстках – букви А, О, У, И, І. Утворюють і читають обернені склади.

2.        Робота зі складовою таблицею

	О	І	У	А	И
М	МО	МІ	МУ	МА	МИ
Н	НО	НІ	НУ	НА	НИ
В	ВО	ВІ	ВУ	ВА	ВИ

-          Прочитайте склади рядками, стовпчиками. Тепер я показуватиму будь-які склади, а ви ланцюжком читайте. Зараз я показуватиму по два склади, а ви читайте слова: МО-ВА, НИ-ВА, НІ-НА, НО-ВІ.

VІ. Робота за підручником (с.34 –37)

1.        Розгляд малюнків. Звуко-складовий аналіз слів ВИШНІ, СЛИВИ,

2.        Складання речень за сюжетними малюнками на с.34

   Розгляньте малюнки. Кого ви бачите на першому малюнку? Що робить хлопчик? А дівчинка? Що роблять діти?

3.        Читання складів на с.35

Назвіть букви у синіх кружечках (у червоних кружечках). Прочитайте склади першого (другого, третього ) рядка. Які склади пропущені у кожному рядку? Прочитайте склади стовпчиками. Які склади пропущені  у стовпчиках? Прочитайте слова, складені Совою.

4.        Послідовне називання звуків у словах СОВА, БАРВІНОК з опорою на схеми.

5.        Підготовка до читання текстів. Читання слів на с.34 –35.

6.        Розгляд ілюстрації на с.36 –37. Читання текстів.

7.        Фізкультхвилинка

8.        Робота над текстом

   Що зображено на малюнку? Що росте на ниві? Які машини працюють у полі? Що робить комбайн? А вантажний автомобіль? Послухайте текст. Запам’ятайте, як звуть комбайнера.

   Учитель читає текст на с.36. Після відповіді на запитання учні за вчителем прочитують кожне речення хором. Кілька дітей читають текст ланцюжком.

   Скільки речень записано? Прочитайте найкоротше (найдовше) речення. Як по-іншому можна назвати ниву? Слова НИВА, ЛАН, ПОЛЕ близькі за значенням. Хто грається біля ниви? Що має хлопчик? Прочитайте самостійно перше речення і подумайте, яке слово пропущене. Що робить дівчинка у рожевому платті? Прочитайте про неї друге речення. Як звуть цю дівчинку? Чим любить гратися інша дівчинка? Прочитайте про неї третє речення. Назвіть імена усіх дітей. Зверніть увагу, як вони надруковані. Як би ви склали останнє речення?

VІІ. Друкування літер

VІІІ. Розвиток мовлення (групова робота)

1.        Складання невеликого тексту за сюжетним малюнком “Василинка – весела господинька”

   Василинка залишилася вдома сама. Треба їй привести подвір’я до порядку: підмести доріжки, посипати їх пісочком, полити на квітнику квіти. Вправно працює дівчинка. Дбає про своє господарство.

   Повернуться тато з мамою і радітимуть, що у них така помічниця росте.

ІХ. Підсумок уроку

   1. Бесіда

   З якою буквою ми ознайомились? Дібрати слова з новим звуком.

2.        Відгадування загадок. Поділ слів-відгадок на склади.

Із зеленого вівса цілі дні і ночі

Дивляться у небеса темно-сині очі. (Волошки)

Маленькі плоди, мов сережки, повисли.

Червоні – солодкі, зелені – ще кислі. (Вишні)

Урок української мови (3 клас)

Тема. Прикметник як частина мови

Мета. Ознайомити учнів з лексичним значенням прикметника; вчити дітей ставити питання до слів-прикметників в однині і множині; формувати уміння аналізувати, порівнювати, зіставляти, узагальнювати, робити висновки;

                розвивати уміння створювати проблемну ситуацію на уроці; пізнавальну активність, інтерес до теми, що вивчається;

                виховувати любов до рідної мови, навички культурного спілкування.

Обладнання. Таблиця “Прикметник”, предметні малюнки, схеми-опори, магнітофонний запис, запис на дошці, лист від Барвінку.

Тип уроку. Засвоєння нових знань 

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

   Любі діти! У наш клас завітали люди щирі. Привітаймо в добрий час гостей посмішкою й миром!

                Ми вам раді, люди добрі,

                І вітаєм щиро вас,

                І запрошуєм ласкаво

                На урок у другий клас.

   Не так давно на уроках читання ми побували в одному королівстві. Нагадаю вам кілька рядків, а ви пригадайте.

    Отак починається казка...

Було королівство...(Будь ласка)

Яке це слово? (Чарівне)

ІІ. Каліграфічна хвилинка

   З якої букви напишемо назву королівства? А якщо це чарівне слово буде стояти всередині речення? (Бб)

   Щоб опинитись і нам в королівстві, треба знати чарівні слова. Хто нам їх нагадає? Чому вони чарівні? (Бо створюють добро, приносять радість, хороший настрій)

   Давайте їх запам’ятаємо і будемо завжди вживати у своєму спілкуванні з іншими.

Будь ласка!         Добрий день!

Дякую!                 Вибачте!

Спасибі!                               До побачення!

   Запис букв і словникових слів (Бб, Дд, будь ласка, спасибі, до побачення)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

   Сьогодні, діти, ми помандруємо далі по Країні   Знань і завітаємо в гості до найщирішого друга Іменника. А що таке іменник? Дійсно, він взяв на плечі велике діло називати речі (предмети). Хто ж він, цей друг іменника, ви відгадаєте, уважно послухавши вірш. Слів якої частини мови у ньому найбільше?

Це така частина мови.

Без неї нам не обійтись.

Ти вслухайсь в диво пречудове,

Йому, як другові, всміхнись.

Земля – ласкава, люба, рідна,

А сонце – щире, золоте,

А небо – лагідне, погідне,

Життя – прекрасне, дороге.

А очі в мами – добрі, ніжні,

А голос – чистий і дзвінкий,

А руки – теплі і надійні,

А погляд – сонячний, ясний.

   Усі ознаки називає ця частина мови. І жодної не оминають слова ці справді чудові.

(Відкриваю тему уроку)

Проблемне запитання

  Чому ж одразу після іменника вивчаємо прикметник? Отже, прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету.

ІV. Засвоєння нових знань

   Сьогодні на ваше ім’я надійшов лист від Барвінку. Він просить вашої допомоги.

“Дорогі діти!

   Я Барвінок. О, біда. Калинка дала мені завдання самостійно вивчити прикметник, бо я на уроці був неуважний і нічого не зрозумів. Допоможіть мені, будь ласка. Надішліть табличку з основними ознаками прикметника. Чекаю!

Вдячний вам Барвінок”

  Отже, під кінець уроку ми повинні зробити висновок і дати відповідь Барвінку. А зараз за роботу. Наш девіз:

Міркуємо – швидко,

Відповідаємо – точно,

Пишемо – гарно.

1) Гра “Який? Яка? Яке? Які?”

   Загадую загадку, а діти до слова-відгадки (іменника) добирають його ознаки. Відгадайте, діти, хто має носик-долото? Ним комах з кори виймає, про здоров'я лісу дбає? (Дятел) Який? (Працьовитий, строкатий)

   Якого роду іменник дятел? А прикметники, що вказують на його ознаку? Яке закінчення в прикметниках чоловічого роду? (-ий, -ій)

   А якщо бжілка (ж.р.), то вона яка? (Працьовита, -а, -я)

   А дитя, внуча? Яке? (Працьовите, -е, -є)

   А ми всі які? (Працьовиті, -і)

   Отже, як змінюється прикметник? (За родами, числами) А іменник за родами змінюється? (Завжди належить до якогось роду)

   Яка зараз пора року? (Весна). Яка вона? (Рання). Яке закінчення? (Підставляю в схему-опору). Змінимо цей прикметник на чоловічий, середній рід (ранній, раннє, в множині – ранні). Від чого залежить, на вашу думку, закінчення прикметників? Від  кінцевого приголосного основи)

2) Робота  з предметами-малюнками

   Показую предметні малюнки, діти сигналізують рід, підбирають прикметники, вказують закінчення. (Берізка, діти, ведмідь, дерево). Висновок робимо по схемі-опорі.

   Отже, як визначити рід прикметників? (За іменником і за родовим закінченням)

3) Робота за підручником. вправа 421.

  Виписати іменники разом з прикметниками, зв’язаними з ними, вказати рід, визначити закінчення.

4) Словникова робота

Неосяжне – велике, безкрає.

Грізне – загрозливе.

Мудрий – розумний.

Невтомний – не стомлюється.

5) Вибірковий диктант.

   До слова МОВА виписати прикметники, які запам’ятали. Вивчайте мову українську, дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, прекрасну, милу і чудову, як материнську пісню колискову.

(Якого роду всі прикметники?)

  Давайте складемо речення про мову, проаналізуємо його.

   Ми пишаємося своєю рідною мовою.

(Яким членом речення є прикметник?)

Фізкультхвилинка. 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Гра “Хитре слово”

                Дивний ключ у небі лине,

                Не залізний, а пташиний.

                Цим ключем в веснянім небі

                Прилітають журавлі.

Які слова допомогли виявити “хитре” слово? Яке слово “ключ”? (Багатозначне). Утворюють словосполучення.

2. Грамзапис

                І мене в сім’ї великій,

                В сім’ї вольній, новій

                Не забудьте пом’янути

                Незлим, тихим словом.

Чиї слова? Коротка розповідь про Т.Г.Шевченка. Назвіть прикметники у реченні. Уявіть вірш без них, прочитайте. Тож яке значення в нашій мові має прикметник? (Збагачує нашу мову, робить її красивішою, повною, ніжнішою).

3. Складання відповіді Барвінкові

   Яку б дали відповідь Барвінкові? Прикметники змінюються за числами, родами, відповідають на питання, в реченні є другорядними членами.

4. Складання твору-мініатюри. Вправа 423 (робота в парах).

VІ. Підсумок уроку

Як бачите, діти, прикметники роблять нашу мову багатшою, досконалою, допомагають точніше висловити свою думку. Вони є ніби життєдайною силою нашої мови.

  

ВИКОРИСТАНА   ЛІТЕРАТУРА

1. Амонашвілі Ш.О. Здрастуйте, діти!// Москва, 1983
2. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. – Харків: Скорпіон, 2000.

3.       Гринько Варвара. Букварик – веселик. – Київ: “Веселка” – 1990.

4. Забіла Н.. Весела абетка. – Київ: “Веселка”,1989.
5. Киричук В.О., Романова Л.М. Система роботи класного керівника з учнівським колективом. – Харків: Ранок, 2002
6. Новикова Т. Проектні технології на уроках та в позаурочній діяльності.// Народна освіта, №7, 2000.
7. Ромащук С.Ф. Котяча абетка/Розкажіть онуку, 2002. - №7.
8.  
9. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. – К.: Освіта,1993.
10. Сапун Г.М.,М.О.Пачашинська, М.О. Орап. Уроки навчання грамоти. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998.
11. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – Киев: Радянська школа, 1973.
12. Освітні технології.// За редакцією Пєхоти О.М. – Київ: А.С.К., 2001.
13. Хуторской А.В. Современная дидактика. – Москва – Харьков – Минск: Питер,2001.